Р І Ш Е Н Н Я |
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
16 травня 2007 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі :
головуючого | Патрюка М.В., | |
суддів: | Костенка А.В., Лященко Н.П., | Прокопчука Ю.В., Пшонки М.П.,- |
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області (далі - Відділення) про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою Відділення на рішення Кіровського міського суду Донецької області від 21 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2006 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Відділення про відшкодування моральної шкоди на підставі статей 1, 5, 6, 13, 21, 28, ч. 3 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі - Закон № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року). Позивач зазначав, що під час виконання трудових обов'язків 17 серпня 2005 року він отримав виробничу травму, я саме: відкритий багатоосколовий перелом обох кісток правої гомілки, про що 19 серпня 2005 року було складено акт за формою Н-1 НОМЕР_1.
Висновком МСЕК від 16 лютого 2006 року позивачу вперше встановлено 70% втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності.
Позивач посилався на те, що виробнича травма і її наслідки спричиняють йому фізичні й моральні страждання та призвели до серйозних порушень здоров'я зі стійким розладом функцій організму, до обмеження життєдіяльності, до втрати роботи та до неможливості продовжувати активне особисте життя.
ОСОБА_1 просив про задоволення позову та відшкодування моральної шкоди з відповідача в розмірі 70 000 грн.
Рішенням Кіровського міського суду Донецької області від 21 вересня 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2006 року, позов задоволено частково.
Стягнуто з Відділення на користь ОСОБА_1 35 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
У поданій касаційній скарзі Відділення просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові з таких підстав.
Судами встановлено, що позивач тривалий час працював на ВАТ "Шахта "Комсомолець Донбасу” та 17 серпня 2005 року під час виконання трудових обов'язків він отримав виробничу травму - відкритий багатоосколовий перелом обох кісток правої гомілки, про що складено акт за формою Н-1 НОМЕР_1.
Висновком МСЕК від 16 лютого 2006 року позивачу вперше встановлено 70% втрати професійної працездатності, визнано інвалідом другої групи та звільнено з роботи.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди на підставі частини 1 статті 21, частини 3 статті 28 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року суди виходили з факту спричинення йому моральної шкоди ушкодженням здоров'я, отриманим при виконані ним трудових обов'язків, та обов'язку відповідача відшкодувати цю шкоду.
Норми статей 1, 21, 28, 34 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року передбачають обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі ушкодження здоров'я на виробництві, який покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Разом з тим відповідно до частини 27 статті 77 Розділу 6 "Особливі положення” Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік” з метою приведення окремих норм законів відповідно до цього Закону на 2006 рік зупинено дію абзацу четвертого статті 1 (у частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей), підпункту "е” пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві, суд не врахував, що право потерпілого на відшкодування моральної шкоди згідно з висновком МСЕК від 16 лютого 2006 року виникло в період дії статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік” про зупинення дії положень Закону № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року, якими передбачено право потерпілого на відшкодування моральної шкоди.
За таких умов у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог, а у апеляційного суду - залишати таке рішення без змін.
Ураховуючи, що судами обставини справи встановлені повно й правильно, однак неправильно застосовано норми матеріального права, судові рішення відповідно до статті 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.
Керуючись статтями 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області задовольнити.
Рішення Кіровського міського суду Донецької області від 21 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 29 листопада 2006 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кіровське Донецької області про відшкодування моральної шкоди відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий М.В. Патрюк
Судді: А.В. Костенко
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук
М.П. Пшонка