Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 квітня 2007 року | | м. Київ |
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Головуючого | Гнатенка А.В., |
| | | |
Суддів: | Балюка М.І., Барсукової В.М., Григор'євої Л.І., Косенка В.Й., | | |
| | | |
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гощанському районі, ТОВ "СГП імені Воловикова” про відшкодування шкоди, заподіяної трудовим каліцтвом,
в с т а н о в и л а :
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом про відшкодування шкоди, заподіяної трудовим каліцтвом, посилаючись на те, що вона працювала в КСП "Зоря "Гощанського району, де під час роботи у липні 1995 року з нею трапився нещасний випадок в результаті якого вона втратила 25 % професійної працездатності. Даний факт підтверджується відповідним актом розслідування нещасного випадку та довідкою МСЕК.
Рішенням правління КСП ”Зоря” від 8 травня 1996 року їй було призначено в рахунок відшкодування шкоди 25 % тарифної ставки щомісячно. Згідно "Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків” крім щомісячного відшкодування шкоди, передбачено виплату одноразової допомоги з рахунку середньомісячного заробітку на кожен відсоток втрати працездатності. Такої допомоги їй виплачено не було.
Відшкодування шкоди підприємством - КСП "Зоря”, правонаступником якого є ТОВ СГП імені "Воловікова”, їй було припинено в 2001 році, у зв'язку з прийняттям Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності” та створення Фонду СНВ.
В судовому засіданні позивачка змінила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача Фонду СНВ в Гощанському районі заборгованість за останні три роки перед призначенням допомоги Фондом в сумі 2 738 грн. 52 коп., виходячи із середньомісячної заробітної плати, з якої призначено їй щомісячні страхові виплати - 380,36 грн.
Рішенням Гощанського районного суду від 7 грудня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено та стягнуто на користь позивачки з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гощанському районі 2738,52 грн. в рахунок відшкодування шкоди. Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ ”СГП імені Воловикова” та до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гощанському районі про стягнення щомісячно 70 грн. втраченого заробітку закрито у зв'язку з відмовою позивачки від цих позовних вимог.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2007 року рішення Гощанського районного суду від 7 грудня 2006 року залишено без змін.
У касаційній скарзі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гощанському районі ставиться питання про скасування вказаних судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, в зв'язку з порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили із того, що 9 березня 1996 року позивачці завдана травма на виробництві. Тому згідно ч. ч. 4,6 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” вона має право на одержання зазначених чинним законодавством виплат за весь минулий час, але не більше як за три роки з дня звернення за їх одержанням.
Проте таких висновків суди дійшли всупереч чинного законодавства.
Так, із матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що позивачці 9 березня 1996 року встановлено 25% втрати працездатності до 1 квітня 1997 року. Після цієї дати позивачка переогляд не проходила. Лише у 2006 році вона вдруге звернулася із заявою про переогляд.
6 березня 2006 року їй встановлено 20 % втрати працездатності з 13 січня 2006 року, - з дня подачі заяви.
Згідно ч.ч.4, 6 ст. 40 цього Закону сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням працездатності та ушкодження здоров'я. Як вбачається із матеріалів справи, позивачці встановлена 20 % втрата працездатності з 13 січня 2006 року. Тому підстав для задоволення позовних вимог за минулий час не було. З 13 січня 2006 року їй призначені необхідні виплати і вона з ними погоджується.
Враховуючи наведене, судові рішення у цій частині підлягають скасуванню, а позовні вимоги слід залишити без задоволення, ухваливши про це нове рішення.
Керуючись ст. ст.336, 341 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гощанському районі задовольнити.
Рішення Гощанського районного суду від 7 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 15 лютого 2007 року в частині стягнення на користь позивачки з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Гошанському районі 2738,52 грн. скасувати і в цій частині відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Гнатенко
Судді: М.І. Балюк
В.М. Барсукова
Л.І. Григор'єва
В. Й. Косенко